: : Учебники по экономике, финансам, менеджменту

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 

Загальна характеристика грибів. Будова, живлення, розмножен­ня. Класифікація грибів. Нижчі гриби. Класи: хітридіоміцети, оомі­цети, зигоміцети. Вищі гриби: аскоміцети, базидіоміцети, дейтером- іцети. Представники, їх характеристика та життєві цикли. Слизовики. Загальна характеристика. Значення грибів у природі та в народному господарстві.

Література

Кудряшов Л.В. и др. Ботаника с основами экологии. — М.: Про­свещение, 1979.

Мороз І. В., Гришко-Богменко Б.К. Ботаніка з основами екології — К.: Вища школа, 1994.

М. Я. Зарова, ЮЯ. Єлін, С.М. Козяков. Гриби їстівні, умовно-їстівні, неїстівні, отруйні. — К.: Урожай, 1984.

І.О. Півень, В.Н. Ярмолаєва Вирощування шампіньйонів та ви­шеньки. — Львів,: Каменяр, 1988.

О.  Рощин. Мухомор і сто тисяч його братів. — К.: Веселка, 1968.

Методичні вказівки Систематика рослин

Завдання систематики. Систематичні одиниці. Розвиток рослин­ного світу землі. Поділ рослин на нижчі та вищі.

Вивчаючи гриби, треба засвоїти їх різноманіття будови тіла (міце­лію), фізіологічні особливості.

Систематика і класифікація грибів (нижчі і вищі). Поділ грибів на класи пов’язаний з будовою вегетативного тіла, з характером їх розмноження. Гриби поділяють на 6 класів: хітридіоміцети, оомі­цети, зигоміцети — нижчі гриби. Аскоміцети, базидоміцети, дей- тероміцети (незавершені гриби) — вищі гриби. Розглядаючи ко­жен із класів потрібно вивчити будову міцелію, способи життя, характер безстатевого і статевого розмноження, навчитися відрізня­ти їстівні гриби від отруйних. За призначенням розділити на фіто- патогенні гриби, збудників хвороб рослин, та на гриби — як джерело біологічно-активних сполук і ферментів.

Мета. На прикладі окремих представників вивчити особливості будови грибів, навчитися розрізняти їстівні від отруйних.

Засоби навчання: мікроскопи, мікропрепарати, предметне скло, накривні скельця, голки, пінцети, скальпелі, чашки Петлі, фіксовані та живі гриби, гербарні зразки, малюнки.

Інформаційний матеріал

Гриби — найбільший відділ нижчих рослин. У сучасній система­тиці гриби складають окреме царство. Тіло грибів називається міцелій або грибниця. Вона може бути одноклітинною, мікроскопіч­но малою, неклітинної будови та багатоклітинною, добре розвиненою. Розвинена грибниця складається з розгалужень або гіф. Частина грибів формує специфічні органи статевого спороношення — плодові тіла. Вони утворені з щільно переплетених гіфів міцелію гриба, які утво­рюють несправжню тканину (плектенхіму). Плодові тіла залежно від будови поділяються на клейстоцетій (клейстокарпій) — закрите, перетецій — напіввідкрите, апотецій — відкрите плодове тіло у виг­ляді шапки і ніжки. За способом живлення гриби — гетеротрофні організми і поділяються на паразитів, сапрофітів і симбіонтів. По­глинання поживних речовин здійснюється всією поверхнею грибниці.

Хоч гриби суттєво відрізняються від рослин нездатністю до фо­тосинтезу і мають гетеротрофний спосіб живлення, з рослинами їх об’єднують такі ознаки:

добре виражена клітинна оболонка;

вбирання поживних речовин з розчинів;

нерухомість у вегетативному стані;

необмежений ріст;

розмноження спорами.

З тваринами їх об’єднують такі ознаки:

гетеротрофний спосіб живлення;

присутність в обміні сечовини;

утворення запасної речовини глікогену;

наявність хітину;

шлях до синтезу лізину (якщо у всіх рослин синтез цієї аміно­кислоти відбувається через діамінопімелінову кислоту, то у більшості грибів — за участю аміноадипінової кислоти).

Розмножуються гриби вегетативно, безстатево і статево, але при всіх способах розмноження утворюють спори. Вегетативне розмно­ження здійснюється брунькуванням, частинами грибниці, склероці- ями, хламідоспорами, оідіями. При безстатевому розмноженні утво­рюються зооспори, спорангієспори і конідієспори. Статевий спосіб розмноження — зигогамія, ізогамія, гетерогамія і оогамія. В резуль­таті статевого процесу утворюються спорангієспори, аскоспори та базидіоспори. Всі спори діляться на ендогенні (внутрішні) та екзо­генні (зовнішні).

Всі гриби діляться на дві групи: нижчі і вищі. Нижчі гриби ма­ють не членистий міцелій і при безстатевому розмноженні утворю­ють ендогенні спори. Вищі гриби мають членистий міцелій і при безстатевому розмноженні утворюють екзогенні спори.

До нижчих грибів належать класи: хітридіоміцети, зигоміце­ти, ооміцети та хітридіоміцети.